Ха́рків-Пасажи́рський — головна пасажирська залізнична станція Харківського залізничного вузла Південної залізниці. Розташована біля Привокзальної площі. Зупинна платформа розташована у Ленінському районі Харкова. До будівлі вокзалу один з виходів станції метро «Південний вокзал».
Перший вокзал на території так званої Архиєрейської левади був побудований у 1869 році відомим російським архітектором Андрієм Тоном. Однак із розвитком залізниць (особливо після відкриття дороги до Балашова у 1895 році), у 1896–1901 роках вокзал був розширений і модернізований (проект архітектора Загоскіна С. І., завершено архітектором Ю. Цауне разом із Д. Шпілером). Харківський вокзал став одним із найбільших у Російській імперії.
Нинішня, третя за рахунком, будівля вокзалу в стилі «сталінського ампіру» з елементами класицизму відкрита 2 листопада 1952 року замість зруйнованої в роки війни. Архітектори — Г. І. Волошин, Б. С. Мезенцев, О. О. Лимар; інженер С. Філіна. Будівництво тресту «Південтрансбуд» під керівництвом Бондаренка Михайла Леонтійовича. Об'єм вокзалу — 80 тис. м³, висота залу — 26 м, висота башт — 42 м, діаметр годинника на Південній башті — 4,25 м. У 1950 р. були зведені навіси над платформами. У 1978–1982 роках будівля розширена на південь (ліворуч від Привокзальної площі) у сучасному стилі за проектом інституту Харгіпротранс (архітектори Ю. І. Муригін, Л. В. Гурова, Л. П. Інюшкін, С. А. Кухтін, О. М. Жирнов). Також до вокзалу був прибудований 16-поверховий готель «Експрес» на 54 номери.
Вокзал був косметично відремонтовано в 2003 році до 350-річчя Харкова.
Загальна площа приміщень вокзалу — 32 600 м², платформ і тунелів — 33 100 м².
Перший вокзал на території так званої Архиєрейської левади був побудований у 1869 році відомим російським архітектором Андрієм Тоном. Однак із розвитком залізниць (особливо після відкриття дороги до Балашова у 1895 році), у 1896–1901 роках вокзал був розширений і модернізований (проект архітектора Загоскіна С. І., завершено архітектором Ю. Цауне разом із Д. Шпілером). Харківський вокзал став одним із найбільших у Російській імперії.
Нинішня, третя за рахунком, будівля вокзалу в стилі «сталінського ампіру» з елементами класицизму відкрита 2 листопада 1952 року замість зруйнованої в роки війни. Архітектори — Г. І. Волошин, Б. С. Мезенцев, О. О. Лимар; інженер С. Філіна. Будівництво тресту «Південтрансбуд» під керівництвом Бондаренка Михайла Леонтійовича. Об'єм вокзалу — 80 тис. м³, висота залу — 26 м, висота башт — 42 м, діаметр годинника на Південній башті — 4,25 м. У 1950 р. були зведені навіси над платформами. У 1978–1982 роках будівля розширена на південь (ліворуч від Привокзальної площі) у сучасному стилі за проектом інституту Харгіпротранс (архітектори Ю. І. Муригін, Л. В. Гурова, Л. П. Інюшкін, С. А. Кухтін, О. М. Жирнов). Також до вокзалу був прибудований 16-поверховий готель «Експрес» на 54 номери.
Вокзал був косметично відремонтовано в 2003 році до 350-річчя Харкова.
Загальна площа приміщень вокзалу — 32 600 м², платформ і тунелів — 33 100 м².
Комментариев нет:
Отправить комментарий